прожо́вклий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прожо́вклий | прожо́вкла | прожо́вкле | прожо́вклі |
родовий | прожо́вклого | прожо́вклої | прожо́вклого | прожо́вклих |
давальний | прожо́вклому | прожо́вклій | прожо́вклому | прожо́вклим |
знахідний | прожо́вклий, прожо́вклого | прожо́вклу | прожо́вкле | прожо́вклі, прожо́вклих |
орудний | прожо́вклим | прожо́вклою | прожо́вклим | прожо́вклими |
місцевий | на/у прожо́вклому, прожо́вклім | на/у прожо́вклій | на/у прожо́вклому, прожо́вклім | на/у прожо́вклих |