| прозо́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | прозо́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прозо́люймо | |
| 2 особа | прозо́люй | прозо́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прозо́люватиму | прозо́люватимемо, прозо́люватимем |
| 2 особа | прозо́люватимеш | прозо́люватимете |
| 3 особа | прозо́люватиме | прозо́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прозо́люю | прозо́люємо, прозо́люєм |
| 2 особа | прозо́люєш | прозо́люєте |
| 3 особа | прозо́лює | прозо́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| прозо́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | прозо́лював | прозо́лювали |
| жін. р. | прозо́лювала | |
| сер. р. | прозо́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прозо́лювавши | ||