прозірни́й – прикметник | ||||
(проникний для зору) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прозірни́й | прозірна́ | прозірне́ | прозірні́ |
родовий | прозірно́го | прозірно́ї | прозірно́го | прозірни́х |
давальний | прозірно́му | прозірні́й | прозірно́му | прозірни́м |
знахідний | прозірни́й, прозірно́го | прозірну́ | прозірне́ | прозірні́, прозірни́х |
орудний | прозірни́м | прозірно́ю | прозірни́м | прозірни́ми |
місцевий | на/у прозірно́му, прозірні́м | на/у прозірні́й | на/у прозірно́му, прозірні́м | на/у прозірни́х |