| прозірни́й – прикметник | ||||
| (проникний для зору) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прозірни́й | прозірна́ | прозірне́ | прозірні́ |
| родовий | прозірно́го | прозірно́ї | прозірно́го | прозірни́х |
| давальний | прозірно́му | прозірні́й | прозірно́му | прозірни́м |
| знахідний | прозірни́й, прозірно́го | прозірну́ | прозірне́ | прозірні́, прозірни́х |
| орудний | прозірни́м | прозірно́ю | прозірни́м | прозірни́ми |
| місцевий | на/у прозірно́му, прозірні́м | на/у прозірні́й | на/у прозірно́му, прозірні́м | на/у прозірни́х |