| проквиля́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (жалібно стогнати; видавати жалібну мелодію) | ||
| Інфінітив | проквиля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проквиля́ймо | |
| 2 особа | проквиля́й | проквиля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проквиля́тиму | проквиля́тимемо, проквиля́тимем |
| 2 особа | проквиля́тимеш | проквиля́тимете |
| 3 особа | проквиля́тиме | проквиля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проквиля́ю | проквиля́ємо, проквиля́єм |
| 2 особа | проквиля́єш | проквиля́єте |
| 3 особа | проквиля́є | проквиля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проквиля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проквиля́в | проквиля́ли |
| жін. р. | проквиля́ла | |
| сер. р. | проквиля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проквиля́вши | ||