| прокип’яти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокип’яти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокип’яті́мо, прокип’яті́м | |
| 2 особа | прокип’яти́ | прокип’яті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокип’ячу́ | прокип’ятимо́, прокип’яти́м |
| 2 особа | прокип’яти́ш | прокип’ятите́ |
| 3 особа | прокип’яти́ть | прокип’ятя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокип’яти́в | прокип’яти́ли |
| жін.р. | прокип’яти́ла | |
| сер.р. | прокип’яти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прокип’яче́ний | ||
| Безособова форма | ||
| прокип’яче́но | ||
| Дієприслівник | ||
| прокип’яти́вши | ||