| проклеймува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проклеймува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проклейму́ймо | |
| 2 особа | проклейму́й | проклейму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проклейму́ю | проклейму́ємо, проклейму́єм |
| 2 особа | проклейму́єш | проклейму́єте |
| 3 особа | проклейму́є | проклейму́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проклеймува́в | проклеймува́ли |
| жін.р. | проклеймува́ла | |
| сер.р. | проклеймува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проклеймо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| проклеймо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| проклеймува́вши | ||