| прокле́їти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокле́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокле́ймо | |
| 2 особа | прокле́й | прокле́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокле́ю | прокле́їмо, прокле́їм |
| 2 особа | прокле́їш | прокле́їте |
| 3 особа | прокле́їть | прокле́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокле́їв | прокле́їли |
| жін.р. | прокле́їла | |
| сер.р. | прокле́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прокле́єний | ||
| Безособова форма | ||
| прокле́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| прокле́ївши | ||