прокле́їти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | прокле́їти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | прокле́ймо | |
2 особа | прокле́й | прокле́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | прокле́ю | прокле́їмо, прокле́їм |
2 особа | прокле́їш | прокле́їте |
3 особа | прокле́їть | прокле́ять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | прокле́їв | прокле́їли |
жін.р. | прокле́їла | |
сер.р. | прокле́їло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
прокле́єний | ||
Безособова форма | ||
прокле́єно | ||
Дієприслівник | ||
прокле́ївши |