проко́взний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | проко́взний | проко́взна | проко́взне | проко́взні |
родовий | проко́взного | проко́взної | проко́взного | проко́взних |
давальний | проко́взному | проко́взній | проко́взному | проко́взним |
знахідний | проко́взний | проко́взну | проко́взне | проко́взні |
орудний | проко́взним | проко́взною | проко́взним | проко́взними |
місцевий | на/у проко́взному, проко́взнім | на/у проко́взній | на/у проко́взному, проко́взнім | на/у проко́взних |