| проколу́пувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проколу́пувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проколу́пуймо | |
| 2 особа | проколу́пуй | проколу́пуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проколу́пуватиму | проколу́пуватимемо, проколу́пуватимем |
| 2 особа | проколу́пуватимеш | проколу́пуватимете |
| 3 особа | проколу́пуватиме | проколу́пуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проколу́пую | проколу́пуємо, проколу́пуєм |
| 2 особа | проколу́пуєш | проколу́пуєте |
| 3 особа | проколу́пує | проколу́пують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проколу́пуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проколу́пував | проколу́пували |
| жін. р. | проколу́пувала | |
| сер. р. | проколу́пувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проколу́пувавши | ||