проконопа́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | проконопа́чений | проконопа́чена | проконопа́чене | проконопа́чені |
родовий | проконопа́ченого | проконопа́ченої | проконопа́ченого | проконопа́чених |
давальний | проконопа́ченому | проконопа́ченій | проконопа́ченому | проконопа́ченим |
знахідний | проконопа́чений, проконопа́ченого | проконопа́чену | проконопа́чене | проконопа́чені, проконопа́чених |
орудний | проконопа́ченим | проконопа́ченою | проконопа́ченим | проконопа́ченими |
місцевий | на/у проконопа́ченому, проконопа́ченім | на/у проконопа́ченій | на/у проконопа́ченому, проконопа́ченім | на/у проконопа́чених |