| прокопті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокопті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокопті́мо, прокопті́м | |
| 2 особа | прокопти́ | прокопті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокопчу́ | прокоптимо́, прокопти́м |
| 2 особа | прокопти́ш | прокоптите́ |
| 3 особа | прокопти́ть | прокоптя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокопті́в | прокопті́ли |
| жін.р. | прокопті́ла | |
| сер.р. | прокопті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| прокопті́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокопті́вши | ||