| проко́пчувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проко́пчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проко́пчуймо | |
| 2 особа | проко́пчуй | проко́пчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́пчуватиму | проко́пчуватимемо, проко́пчуватимем |
| 2 особа | проко́пчуватимеш | проко́пчуватимете |
| 3 особа | проко́пчуватиме | проко́пчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́пчую | проко́пчуємо, проко́пчуєм |
| 2 особа | проко́пчуєш | проко́пчуєте |
| 3 особа | проко́пчує | проко́пчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́пчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проко́пчував | проко́пчували |
| жін. р. | проко́пчувала | |
| сер. р. | проко́пчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́пчувавши | ||