| прокоти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокоті́мо, прокоті́м | |
| 2 особа | прокоти́ | прокоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокочу́ | проко́тимо, проко́тим |
| 2 особа | проко́тиш | проко́тите |
| 3 особа | проко́тить | проко́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокоти́в | прокоти́ли |
| жін.р. | прокоти́ла | |
| сер.р. | прокоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проко́чений | ||
| Безособова форма | ||
| проко́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| прокоти́вши | ||