| проко́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проко́чуватися, проко́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проко́чуймося, проко́чуймось | |
| 2 особа | проко́чуйся, проко́чуйсь | проко́чуйтеся, проко́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́чуватимуся, проко́чуватимусь | проко́чуватимемося, проко́чуватимемось, проко́чуватимемся |
| 2 особа | проко́чуватимешся | проко́чуватиметеся, проко́чуватиметесь |
| 3 особа | проко́чуватиметься | проко́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́чуюся, проко́чуюсь | проко́чуємося, проко́чуємось, проко́чуємся |
| 2 особа | проко́чуєшся | проко́чуєтеся, проко́чуєтесь |
| 3 особа | проко́чується | проко́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проко́чувався, проко́чувавсь | проко́чувалися, проко́чувались |
| жін. р. | проко́чувалася, проко́чувалась | |
| сер. р. | проко́чувалося, проко́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́чувавшись | ||