| прокредитува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокредитува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокредиту́ймо | |
| 2 особа | прокредиту́й | прокредиту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокредиту́ю | прокредиту́ємо, прокредиту́єм |
| 2 особа | прокредиту́єш | прокредиту́єте |
| 3 особа | прокредиту́є | прокредиту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокредитува́в | прокредитува́ли |
| жін.р. | прокредитува́ла | |
| сер.р. | прокредитува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прокредито́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| прокредито́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| прокредитува́вши | ||