| прокре́слити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокре́слити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокре́слімо, прокре́слім, прокре́сльмо | |
| 2 особа | прокре́сли, прокре́сль | прокре́сліть, прокре́сльте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокре́слю | прокре́слимо, прокре́слим |
| 2 особа | прокре́слиш | прокре́слите |
| 3 особа | прокре́слить | прокре́слять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокре́слив | прокре́слили |
| жін.р. | прокре́слила | |
| сер.р. | прокре́слило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прокре́слений | ||
| Безособова форма | ||
| прокре́слено | ||
| Дієприслівник | ||
| прокре́сливши | ||