| пролепета́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пролепета́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пролепечі́мо, пролепечі́м | |
| 2 особа | пролепечи́ | пролепечі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пролепечу́ | пролепе́чемо, пролепе́чем |
| 2 особа | пролепе́чеш | пролепе́чете |
| 3 особа | пролепе́че | пролепе́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пролепета́в | пролепета́ли |
| жін.р. | пролепета́ла | |
| сер.р. | пролепета́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пролепета́вши | ||