| пролля́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пролля́тий | пролля́та | пролля́те | пролля́ті |
| родовий | пролля́того | пролля́тої | пролля́того | пролля́тих |
| давальний | пролля́тому | пролля́тій | пролля́тому | пролля́тим |
| знахідний | пролля́тий | пролля́ту | пролля́те | пролля́ті |
| орудний | пролля́тим | пролля́тою | пролля́тим | пролля́тими |
| місцевий | на/у пролля́тому, пролля́тім | на/у пролля́тій | на/у пролля́тому, пролля́тім | на/у пролля́тих |