пролі́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пролі́чений | пролі́чена | пролі́чене | пролі́чені |
родовий | пролі́ченого | пролі́ченої | пролі́ченого | пролі́чених |
давальний | пролі́ченому | пролі́ченій | пролі́ченому | пролі́ченим |
знахідний | пролі́чений, пролі́ченого | пролі́чену | пролі́чене | пролі́чені, пролі́чених |
орудний | пролі́ченим | пролі́ченою | пролі́ченим | пролі́ченими |
місцевий | на/у пролі́ченому, пролі́ченім | на/у пролі́ченій | на/у пролі́ченому, пролі́ченім | на/у пролі́чених |