| промарширува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | промарширува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | промарширу́ймо | |
| 2 особа | промарширу́й | промарширу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | промарширу́ю | промарширу́ємо, промарширу́єм |
| 2 особа | промарширу́єш | промарширу́єте |
| 3 особа | промарширу́є | промарширу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | промарширува́в | промарширува́ли |
| жін.р. | промарширува́ла | |
| сер.р. | промарширува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| промарширува́вши | ||