| промітни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | промітни́й | промітна́ | промітне́ | промітні́ |
| родовий | промітно́го | промітно́ї | промітно́го | промітни́х |
| давальний | промітно́му | промітні́й | промітно́му | промітни́м |
| знахідний | промітни́й, промітно́го | промітну́ | промітне́ | промітні́, промітни́х |
| орудний | промітни́м | промітно́ю | промітни́м | промітни́ми |
| місцевий | на/у промітно́му, промітні́м | на/у промітні́й | на/у промітно́му, промітні́м | на/у промітни́х |
| [розм.] | ||||