| протупота́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | протупота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | протупочі́мо, протупочі́м | |
| 2 особа | протупочи́ | протупочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | протупочу́ | протупо́чемо, протупо́чем |
| 2 особа | протупо́чеш | протупо́чете |
| 3 особа | протупо́че | протупо́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | протупота́в | протупота́ли |
| жін.р. | протупота́ла | |
| сер.р. | протупота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| протупота́вши | ||