| | | | |
| проштукату́рюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | проштукату́рюваний | проштукату́рювана | проштукату́рюване | проштукату́рювані |
| родовий | проштукату́рюваного | проштукату́рюваної | проштукату́рюваного | проштукату́рюваних |
| давальний | проштукату́рюваному | проштукату́рюваній | проштукату́рюваному | проштукату́рюваним |
| знахідний | проштукату́рюваний | проштукату́рювану | проштукату́рюване | проштукату́рювані |
| орудний | проштукату́рюваним | проштукату́рюваною | проштукату́рюваним | проштукату́рюваними |
| місцевий | на/у проштукату́рюваному, проштукату́рюванім | на/у проштукату́рюваній | на/у проштукату́рюваному, проштукату́рюванім | на/у проштукату́рюваних |
