| прямува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | прямува́тися, прямува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пряму́ймося, пряму́ймось | |
| 2 особа | пряму́йся, пряму́йсь | пряму́йтеся, пряму́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прямува́тимуся, прямува́тимусь | прямува́тимемося, прямува́тимемось, прямува́тимемся |
| 2 особа | прямува́тимешся | прямува́тиметеся, прямува́тиметесь |
| 3 особа | прямува́тиметься | прямува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пряму́юся, пряму́юсь | пряму́ємося, пряму́ємось, пряму́ємся |
| 2 особа | пряму́єшся | пряму́єтеся, пряму́єтесь |
| 3 особа | пряму́ється | пряму́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пряму́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | прямува́вся, прямува́всь | прямува́лися, прямува́лись |
| жін. р. | прямува́лася, прямува́лась | |
| сер. р. | прямува́лося, прямува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прямува́вшись | ||