| піділля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | піділля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | піділля́ймо | |
| 2 особа | піділля́й | піділля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | піділля́ю | піділля́ємо, піділля́єм |
| 2 особа | піділля́єш | піділля́єте |
| 3 особа | піділля́є | піділля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | піділля́в | піділля́ли |
| жін.р. | піділля́ла | |
| сер.р. | піділля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| піділля́тий | ||
| Безособова форма | ||
| піділля́то | ||
| Дієприслівник | ||
| піділля́вши | ||