| | |
| підірва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підірва́тися, підірва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підірві́мося, підірві́мось, підірві́мся |
| 2 особа | підірви́ся, підірви́сь | підірві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підірву́ся, підірву́сь | підірвемо́ся, підірвемо́сь, підірве́мся |
| 2 особа | підірве́шся | підірвете́ся, підірвете́сь |
| 3 особа | підірве́ться | підірву́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підірва́вся, підірва́всь | підірва́лися, підірва́лись |
| жін.р. | підірва́лася, підірва́лась |
| сер.р. | підірва́лося, підірва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підірва́вшись |
