підґрунто́вуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підґрунто́вуваний | підґрунто́вувана | підґрунто́вуване | підґрунто́вувані |
родовий | підґрунто́вуваного | підґрунто́вуваної | підґрунто́вуваного | підґрунто́вуваних |
давальний | підґрунто́вуваному | підґрунто́вуваній | підґрунто́вуваному | підґрунто́вуваним |
знахідний | підґрунто́вуваний, підґрунто́вуваного | підґрунто́вувану | підґрунто́вуване | підґрунто́вувані, підґрунто́вуваних |
орудний | підґрунто́вуваним | підґрунто́вуваною | підґрунто́вуваним | підґрунто́вуваними |
місцевий | на/у підґрунто́вуваному, підґрунто́вуванім | на/у підґрунто́вуваній | на/у підґрунто́вуваному, підґрунто́вуванім | на/у підґрунто́вуваних |