| | |
| розгні́ватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розгні́ватися, розгні́ватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розгні́ваймося, розгні́ваймось |
| 2 особа | розгні́вайся, розгні́вайсь | розгні́вайтеся, розгні́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розгні́ваюся, розгні́ваюсь | розгні́ваємося, розгні́ваємось, розгні́ваємся |
| 2 особа | розгні́ваєшся | розгні́ваєтеся, розгні́ваєтесь |
| 3 особа | розгні́вається | розгні́ваються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розгні́вався, розгні́вавсь | розгні́валися, розгні́вались |
| жін.р. | розгні́валася, розгні́валась |
| сер.р. | розгні́валося, розгні́валось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розгні́вавшись |
