| розгребти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розгребти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розгребі́мо, розгребі́м | |
| 2 особа | розгреби́ | розгребі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розгребу́ | розгребемо́, розгребе́м |
| 2 особа | розгребе́ш | розгребете́ |
| 3 особа | розгребе́ | розгребу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розгрі́б | розгребли́ |
| жін.р. | розгребла́ | |
| сер.р. | розгребло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розгре́бений | ||
| Безособова форма | ||
| розгре́бено | ||
| Дієприслівник | ||
| розгрі́бши | ||