розгрупо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розгрупо́ваний | розгрупо́вана | розгрупо́ване | розгрупо́вані |
родовий | розгрупо́ваного | розгрупо́ваної | розгрупо́ваного | розгрупо́ваних |
давальний | розгрупо́ваному | розгрупо́ваній | розгрупо́ваному | розгрупо́ваним |
знахідний | розгрупо́ваний, розгрупо́ваного | розгрупо́вану | розгрупо́ване | розгрупо́вані, розгрупо́ваних |
орудний | розгрупо́ваним | розгрупо́ваною | розгрупо́ваним | розгрупо́ваними |
місцевий | на/у розгрупо́ваному, розгрупо́ванім | на/у розгрупо́ваній | на/у розгрупо́ваному, розгрупо́ванім | на/у розгрупо́ваних |