розгрупува́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розгрупува́тися, розгрупува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгрупу́ймося, розгрупу́ймось | |
2 особа | розгрупу́йтеся, розгрупу́йтесь | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгрупу́ємося, розгрупу́ємось, розгрупу́ємся | |
2 особа | розгрупу́єтеся, розгрупу́єтесь | |
3 особа | розгрупу́ється | розгрупу́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розгрупува́вся, розгрупува́всь | розгрупува́лися, розгрупува́лись |
жін.р. | розгрупува́лася, розгрупува́лась | |
сер.р. | розгрупува́лося, розгрупува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розгрупува́вшись |