розгуготі́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розгуготі́тися, розгуготі́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розгуготи́ться | розгуготя́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розгуготі́вся, розгуготі́всь | розгуготі́лися, розгуготі́лись |
жін.р. | розгуготі́лася, розгуготі́лась | |
сер.р. | розгуготі́лося, розгуготі́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розгуготі́вшись |