| роздзеленча́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | роздзеленча́тися, роздзеленча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | роздзеленчи́ться | роздзеленча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роздзеленча́вся, роздзеленча́всь | роздзеленча́лися, роздзеленча́лись |
| жін.р. | роздзеленча́лася, роздзеленча́лась | |
| сер.р. | роздзеленча́лося, роздзеленча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роздзеленча́вшись | ||