| роздрукува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | роздрукува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роздруку́ймо | |
| 2 особа | роздруку́й | роздруку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роздруку́ю | роздруку́ємо, роздруку́єм |
| 2 особа | роздруку́єш | роздруку́єте |
| 3 особа | роздруку́є | роздруку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роздрукува́в | роздрукува́ли |
| жін.р. | роздрукува́ла | |
| сер.р. | роздрукува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| роздруко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| роздруко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| роздрукува́вши | ||