| розже́вритися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розже́вритися, розже́вритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розже́вриться | розже́вряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розже́врився, розже́вривсь | розже́врилися, розже́врились |
| жін.р. | розже́врилася, розже́врилась | |
| сер.р. | розже́врилося, розже́врилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розже́врившись | ||