| роззбро́їтися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | роззбро́їтися, роззбро́їтись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роззбро́ймося, роззбро́ймось | |
| 2 особа | роззбро́йся, роззбро́йсь | роззбро́йтеся, роззбро́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роззбро́юся, роззбро́юсь | роззбро́їмося, роззбро́їмось, роззбро́їмся |
| 2 особа | роззбро́їшся | роззбро́їтеся, роззбро́їтесь |
| 3 особа | роззбро́їться | роззбро́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роззбро́ївся, роззбро́ївсь | роззбро́їлися, роззбро́їлись |
| жін.р. | роззбро́їлася, роззбро́їлась | |
| сер.р. | роззбро́їлося, роззбро́їлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роззбро́ївшись | ||