роззолоти́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | роззолоти́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роззолоті́мо, роззолоті́м | |
2 особа | роззолоти́ | роззолоті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роззолочу́ | роззоло́тимо, роззоло́тим |
2 особа | роззоло́тиш | роззоло́тите |
3 особа | роззоло́тить | роззоло́тять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | роззолоти́в | роззолоти́ли |
жін.р. | роззолоти́ла | |
сер.р. | роззолоти́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
роззоло́чений | ||
Безособова форма | ||
роззоло́чено | ||
Дієприслівник | ||
роззолоти́вши |