роззу́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | роззу́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роззу́ймо | |
2 особа | роззу́й | роззу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роззу́ю | роззу́ємо, роззу́єм |
2 особа | роззу́єш | роззу́єте |
3 особа | роззу́є | роззу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | роззу́в | роззу́ли |
жін.р. | роззу́ла | |
сер.р. | роззу́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
роззу́тий | ||
Безособова форма | ||
роззу́то | ||
Дієприслівник | ||
роззу́вши |