| роззіпа́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | роззіпа́тися, роззіпа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роззіпа́ймося, роззіпа́ймось | |
| 2 особа | роззіпа́йся, роззіпа́йсь | роззіпа́йтеся, роззіпа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роззіпа́юся, роззіпа́юсь | роззіпа́ємося, роззіпа́ємось, роззіпа́ємся |
| 2 особа | роззіпа́єшся | роззіпа́єтеся, роззіпа́єтесь |
| 3 особа | роззіпа́ється | роззіпа́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роззіпа́вся, роззіпа́всь | роззіпа́лися, роззіпа́лись |
| жін.р. | роззіпа́лася, роззіпа́лась | |
| сер.р. | роззіпа́лося, роззіпа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роззіпа́вшись | ||