| розка́шлюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розка́шлюватися, розка́шлюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розка́шлюймося, розка́шлюймось | |
| 2 особа | розка́шлюйся, розка́шлюйсь | розка́шлюйтеся, розка́шлюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розка́шлюватимуся, розка́шлюватимусь | розка́шлюватимемося, розка́шлюватимемось, розка́шлюватимемся |
| 2 особа | розка́шлюватимешся | розка́шлюватиметеся, розка́шлюватиметесь |
| 3 особа | розка́шлюватиметься | розка́шлюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розка́шлююся, розка́шлююсь | розка́шлюємося, розка́шлюємось, розка́шлюємся |
| 2 особа | розка́шлюєшся | розка́шлюєтеся, розка́шлюєтесь |
| 3 особа | розка́шлюється | розка́шлюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розка́шлюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розка́шлювався, розка́шлювавсь | розка́шлювалися, розка́шлювались |
| жін. р. | розка́шлювалася, розка́шлювалась | |
| сер. р. | розка́шлювалося, розка́шлювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розка́шлювавшись | ||