| розкисни́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкисни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкисні́мо, розкисні́м | |
| 2 особа | розкисни́ | розкисні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкисню́ | розкиснимо́, розкисни́м |
| 2 особа | розкисни́ш | розкисните́ |
| 3 особа | розкисни́ть | розкисня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкисни́в | розкисни́ли |
| жін.р. | розкисни́ла | |
| сер.р. | розкисни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розки́снений | ||
| Безособова форма | ||
| розки́снено | ||
| Дієприслівник | ||
| розкисни́вши | ||