розклі́плювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | розклі́плювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розклі́плюймо | |
2 особа | розклі́плюй | розклі́плюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розклі́плюватиму | розклі́плюватимемо, розклі́плюватимем |
2 особа | розклі́плюватимеш | розклі́плюватимете |
3 особа | розклі́плюватиме | розклі́плюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розклі́плюю | розклі́плюємо, розклі́плюєм |
2 особа | розклі́плюєш | розклі́плюєте |
3 особа | розклі́плює | розклі́плюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розклі́плюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розклі́плював | розклі́плювали |
жін. р. | розклі́плювала | |
сер. р. | розклі́плювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розклі́плюваний | ||
Безособова форма | ||
розклі́плювано | ||
Дієприслівник | ||
розклі́плювавши |