розкопійо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розкопійо́ваний | розкопійо́вана | розкопійо́ване | розкопійо́вані |
родовий | розкопійо́ваного | розкопійо́ваної | розкопійо́ваного | розкопійо́ваних |
давальний | розкопійо́ваному | розкопійо́ваній | розкопійо́ваному | розкопійо́ваним |
знахідний | розкопійо́ваний | розкопійо́вану | розкопійо́ване | розкопійо́вані |
орудний | розкопійо́ваним | розкопійо́ваною | розкопійо́ваним | розкопійо́ваними |
місцевий | на/у розкопійо́ваному, розкопійо́ванім | на/у розкопійо́ваній | на/у розкопійо́ваному, розкопійо́ванім | на/у розкопійо́ваних |