| розкриля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розкриля́тися, розкриля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкриля́ймося, розкриля́ймось | |
| 2 особа | розкриля́йся, розкриля́йсь | розкриля́йтеся, розкриля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкриля́тимуся, розкриля́тимусь | розкриля́тимемося, розкриля́тимемось, розкриля́тимемся |
| 2 особа | розкриля́тимешся | розкриля́тиметеся, розкриля́тиметесь |
| 3 особа | розкриля́тиметься | розкриля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкриля́юся, розкриля́юсь | розкриля́ємося, розкриля́ємось, розкриля́ємся |
| 2 особа | розкриля́єшся | розкриля́єтеся, розкриля́єтесь |
| 3 особа | розкриля́ється | розкриля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розкриля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розкриля́вся, розкриля́всь | розкриля́лися, розкриля́лись |
| жін. р. | розкриля́лася, розкриля́лась | |
| сер. р. | розкриля́лося, розкриля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкриля́вшись | ||