| розмикни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розмикни́й | розмикна́ | розмикне́ | розмикні́ |
| родовий | розмикно́го | розмикно́ї | розмикно́го | розмикни́х |
| давальний | розмикно́му | розмикні́й | розмикно́му | розмикни́м |
| знахідний | розмикни́й, розмикно́го | розмикну́ | розмикне́ | розмикні́, розмикни́х |
| орудний | розмикни́м | розмикно́ю | розмикни́м | розмикни́ми |
| місцевий | на/у розмикно́му, розмикні́м | на/у розмикні́й | на/у розмикно́му, розмикні́м | на/у розмикни́х |