| розмо́лотий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розмо́лотий | розмо́лота | розмо́лоте | розмо́лоті |
| родовий | розмо́лотого | розмо́лотої | розмо́лотого | розмо́лотих |
| давальний | розмо́лотому | розмо́лотій | розмо́лотому | розмо́лотим |
| знахідний | розмо́лотий, розмо́лотого | розмо́лоту | розмо́лоте | розмо́лоті, розмо́лотих |
| орудний | розмо́лотим | розмо́лотою | розмо́лотим | розмо́лотими |
| місцевий | на/у розмо́лотому, розмо́лотім | на/у розмо́лотій | на/у розмо́лотому, розмо́лотім | на/у розмо́лотих |