| розмолоти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмолоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмолоті́мо, розмолоті́м | |
| 2 особа | розмолоти́ | розмолоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмолочу́ | розмоло́тимо, розмоло́тим |
| 2 особа | розмоло́тиш | розмоло́тите |
| 3 особа | розмоло́тить | розмоло́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмолоти́в | розмолоти́ли |
| жін.р. | розмолоти́ла | |
| сер.р. | розмолоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розмоло́чений | ||
| Безособова форма | ||
| розмоло́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| розмолоти́вши | ||