| розмо́рщити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмо́рщити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмо́рщмо | |
| 2 особа | розмо́рщ | розмо́рщте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмо́рщу | розмо́рщимо, розмо́рщим |
| 2 особа | розмо́рщиш | розмо́рщите |
| 3 особа | розмо́рщить | розмо́рщать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмо́рщив | розмо́рщили |
| жін.р. | розмо́рщила | |
| сер.р. | розмо́рщило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розмо́рщений | ||
| Безособова форма | ||
| розмо́рщено | ||
| Дієприслівник | ||
| розмо́рщивши | ||