| розмоча́лити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмоча́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмоча́льмо | |
| 2 особа | розмоча́ль | розмоча́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмоча́лю | розмоча́лимо, розмоча́лим |
| 2 особа | розмоча́лиш | розмоча́лите |
| 3 особа | розмоча́лить | розмоча́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмоча́лив | розмоча́лили |
| жін.р. | розмоча́лила | |
| сер.р. | розмоча́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розмоча́лений | ||
| Безособова форма | ||
| розмоча́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| розмоча́ливши | ||