| розмуркота́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмуркота́тися, розмуркота́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмуркочі́мося, розмуркочі́мось, розмуркочі́мся | |
| 2 особа | розмуркочи́ся, розмуркочи́сь | розмуркочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмуркочу́ся, розмуркочу́сь | розмурко́чемося, розмурко́чемось, розмурко́чемся |
| 2 особа | розмурко́чешся | розмурко́четеся, розмурко́четесь |
| 3 особа | розмурко́четься | розмурко́чуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмуркота́вся, розмуркота́всь | розмуркота́лися, розмуркота́лись |
| жін.р. | розмуркота́лася, розмуркота́лась | |
| сер.р. | розмуркота́лося, розмуркота́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмуркота́вшись | ||